Дії населення при загрозі та виникненні

катастрофічного затоплення.

Катастрофічне затоплення частини території міста Дніпропетровська можливе при гідродинамічних аваріях, пов'язаних з виходом із ладу гребель (або їх частин) Дніпродзержинської та Кременчуцької гідроелектростанцій та неконтрольованим переміщенням великої маси води, яка несе руйнування та затоплення великих територій.

Наслідки таких аварій:

- ураження людей та руйнування будинків і споруд хвилею прориву, яка утворюється у наслідок прориву греблі та має висоту від 2 до 10 м, швидкість руху від 3 до 10 км/год.;

- затоплення територій шаром води товщиною від 0,5 до 7 - 8 метрів.

Як підготуватись до катастрофічного затоплення.

Уточніть в органах місцевого самоврядування або найближчому житлово-експлуатаційному підприємстві, чи потрапляє район, де Ви мешкаєте, в зону дії хвилі прориву та можливого катастрофічного затоплення.

Дізнайтесь про місця збору евакуйованих, місце розташування найближчого збірного евакуаційного пункту та маршрут виходу до нього. Складіть перелік документів, цінностей та речей, які необхідно взяти з собою при евакуації.

Вивчіть самі та ознайомте Вашу родину з правилами поведінки при катастрофічному затопленні.

Як діяти при загрозі катастрофічного затоплення.

При отриманні інформації про загрозу катастрофічного затоплення та початок евакуації невідкладно виходьте (виїжджайте) з небезпечної зони у визначений безпечний район, до збірного евакуаційного пункту, або на підвищені ділянки місцевості.

Візьміть з собою документи, цінності, предмети першої необхідності та запас продуктів харчування на 2 - 3 доби.

Частину майна, яке необхідно зберегти від затоплення, але не можна взяти з собою, перенесіть на дах, або верхні поверхи будинку.

Залишаючи помешкання вимкніть електро-, водо-, газопостачання, щільно закрийте вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.

Як діяти при катастрофічному затопленні.

При раптовому затопленні для спасіння від удару хвилі прориву негайно займіть найближче підвищене місце, заберіться на велике дерево або підніміться на верхній поверх стійкої будівлі.

У разі перебування у воді, при наближенні хвилі прориву пірніть на глибину при основі хвилі.

Якщо Вшиє помешкання затоплено відключіть електроживлення, подайте сигнал про перебування у будинку (квартирі) людей, для цього вивісьте за вікно вдень яскраву тканину, а вночі - ліхтар.

Для отримання інформації використовуйте радіоприймач з автономним живленням. Найбільш цінне майно підніміть на верхні поверхи та горища.

Важливе знати, що період затоплення може тривати 7 - 10 діб.

Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів.

При виявленні потенційно вибухонебезпечного предмету не чіпати його і не намагатися розібрати.

Негайно повідомити в найближче відділення міліції, органи місцевої виконавчої влади, черговому рятувальної служби за телефоном «101», черговому міліції за телефоном «102».

Дії дорослих:

-                    позначити місце знахідки небезпечних предметів;

-                    довести до присутніх, що торкатися до небезпечних предметів не можна, бо це загрожує життю;

-                    негайно сповістити в місцеві органи влади, міліцію про знахідну;

-                    до прибуття працівників міліції взяти місце і предмет під нагляд;

-                    не допускати до місця знахідки інших людей, особливо дітей.

Дії дітей:

-         не торкатися знахідок самому і не дозволяти це робити іншому;

-  про знайдені підозрілі предмети негайно сповістити дорослих (в школу, міліцію, найближчу установу);

-         не розводити багаття поблизу знахідки;

-  запам'ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка і поставити пам'ятну віху.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.

Порядок дії населення у разі оголошення евакуації.

Перед тим, як залишити житло, необхідно:

-         зачинити вікна;

-         вимкнути газ, воду і електрику;

-         забрати продукти з холодильника.

З собою мати наступні документи:

паспорт, військовий білет, документи: про освіту і фах, посвідчення про шлюб і народження дітей, пенсійне посвідчення, трудову книжку та інші документи.

З собою мити наступні речі;

валізу (рюкзак) з теплим одягом, постільною білизною, особистими речами і предметами гігієни, гроші, цінності, продукти харчування і воду на З доби. Загальна вага не повинна перевищувати 50 кг па одну людину.

До валізи (рюкзака) прикріпити нашивку з позначенням адреси постійного місця проживання, прізвища евакуйованого і місця призначення.

На одягу дітей мають бути нашивки з позначенням прізвищ, імен та по батькові дитини та його батьків, року народження, адреси постійного місця проживання і місця призначення.

В ході евакуації необхідно:

-         виконувати усі розпорядження посадових осіб евакуаційних і евакоприймальних органів;

-         дотримуватись дисципліни та порядку на маршруті (на шляху руху на транспорті) і в районі розселення за новим місцем розташування;

-     після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію.

Особи, які мають на руках військові білети з мобілізаційними приписами, евакуації не підлягають!

Пам'ятка населенню на випадок збройноїго конфлікту.

В сучасних умовах загострення відносин між окремими державами, яке переростає у збройний конфлікт, особливу небезпеку для цивільного населення становить використання військової авіації та артилерії.

З метою захисту цивільного населення міста у разі виникнення збройного конфлікту всім громадянам рекомендується:

-    у разі, коли Ви під нас авіаційного нальоту, обстрілу знаходитесь вдома, слід зайняти приміщення, які розташовані подалі від вікон, балконів (коридор, ванна кімната, тощо) і дочекатись закінчення: вибухів. Ні в якому разі не можна вибігати з будинків на вулицю, користуватися ліфтом, ховатися під деревами (навіть коли під деревом є зручне для укриття місце). По звершенню нальоту або обстрілу слід обережно залишити будинок. Якщо будинок було зруйновано, або він отримав пошкодження необхідно взята із собою речі, як при евакуації;

-    у випадку, коли авіаційний удар, обстріл застав Вас на робочому місці, слід діяти за вказівками керівників  підприємства, установи, закладу та їх підрозділів, посадових осіб з питань цивільного захисту. Деякі підприємства мають захисні споруди;

-    у разі, коли Ви потрапили під удар авіації чи артилерійський обстріл, знаходячись поза межами будівель, слід лягти на землю по можливості у найбільш заглиблені місця (канави, ритвини тощо), прикрити голову якимись речами або, на крайній випадок, руками і дочекатись закінчення вибухів;

-         непрацездатним особам при перших ознаках військової агресії або за відповідною інформацією органів влади можна залишити місто і виїхати в сільську місцевість до рідних чи знайомих. Також можна виїхати у приміську зону на дачні та садові ділянки, які мають будиночки для проживання. Про свій виїзд та місце подальшого перебування слід повідомити рідних та житлово-експлуатаційні органи. При самостійному виїзді взяти речі, які рекомендується брати при оголошенні евакуації, а також відключити в квартирі електрику, газ, воду;

-      у випадку оголошення евакуації діяти згідно Пам'ятки населенню на випадок евакуації.

Сигнали оповіщення про небезпеку подаються звуками сирен, підключених до системи централізованого оповіщення.

Правила поводження населення в місцях ведення бойових дій.

При першій можливості покиньте місце ведення бойових дій. Майте при собі документи.

Якщо це неможливо, вивісьте на будинку плакат: «ТУТ МИРНІ МЕШКАНЦІ»;

-    завчасно зробіть запас продуктів харчування і води;

-         по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

-         при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більша його висоти;

-    уточніть місце, де вам може бути надана медична допомога;

-    якщо розпочалась перестрілка, ляжте на підлогу під вікно або у ванній кімнаті;

-    по квартирі пересувайтесь повзком.

Якщо перестрілка застали вас на вулиці:

-    негайно ляжте на землю;

-    якщо по вас не стріляють - займіть найближче укриття (канаву, яму), переповзіть під бетонний бордюр;

-    не виходьте з укриття до кінця бою.

НЕ МОЖНА:

-    підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

-    спостерігати за ходом бойових дій;

-    стояти чи перебігати під обстрілом, ховатися під деревами;

-    конфліктувати з озброєними людьми;

-    носити армійську форму або камуфльований одяг;

-    демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

-    підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

Правила перебування у захисній споруді.

Громадяни повинні завчасно за місцем свого проживання з'ясувати розташування захисної споруди (підвального приміщення) (далі - сховища), призначеного для укриття населення.

Населення укривається у сховищах за сигналами цивільного захисту.

Заходити до сховищ потрібно організовано, швидко і без паніки.

У сховищі зручніше розміщуватися групами з тих, хто разом мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Осіб з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведених місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляції.

У сховище (укриття) потрібно приходити з документами, запасом продуктів харчування та води на 2 доби та простішими засобами індивідуального захисту органів дихання (ватно-марлева пов'язка тощо).

Не дозволяється приносити з собою громіздкі речі, речовини з сильним запахом та легкозаймисті, приводити тварин.

У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта або чергового.

Всі у сховищі зобов'язані виконувати розпорядження чергового по сховищу, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам.

Завдяки пильності можна запобігти теракту!

Найбільш вірогідними цілями терористичних атак є місця масового перебування людей та об'єкти підвищеної небезпеки. Типова зброя терористів - замасковані вибухові пристрої. Отже, з метою попередження вибуху необхідно:

-         бути уважними та звертати увагу на покинуті речі (валізи, сумки, парасольки тощо);

-   звернути увагу на ділянки свіжо скопаної землі, свіжо оштукатуреної або пофарбованої стіни будівлі;

-         не приймати від сторонніх осіб подарунків, квітів, поштових посилань;

- користуючись громадським транспортом, не погоджуватись на пропозиції супроводжувати речі невідомої особи (у тому числі провідників. стюардів, контролерів).

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

-         зберігати спокій;

-         негайно повідомити про знахідку представників міліції (102, 770 06 34, 745 44 64), Служби безпеки України (744 85 19, 791 94 01), Державної служби України з надзвичайних ситуацій

(101, 744 25 87, 744 ЗО 19);

-         не курити і не користуватись джерелами відкритого вогню;

-         не торкатись до підозрілої речі руками або іншими предметами чи речами;

-         у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

-         залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані.

У разі вибуху (спрацювання вибухового пристрою) необхідно:

-                    негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (102), аварійно-рятувальні (101) та медичні (103) служби;

-                    у разі можливості та наявності необхідних знань та навичок надати першу допомогу постраждалим;

-                    організувати провітрювання приміщення, оскільки продукті вибуху містять отруйні та шкідливі компоненти;

-                    дочекатись прибуття представників правоохоронних органів та аварійно-рятувальних служб, у подальшому діяти за їх вказівками.

Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно:

-   масажувати її для підтримання циркуляції крові;

-   намагатись перебувати як можна довше при свідомості (читати вірші, співати пісні тощо);

- подавати сигнали усіма доступними способами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях або металевих предметах тощо).

Слід пам'ятати, що одразу після повідомлення про вибух аварійно-рятувальними підрозділами розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів.

Рекомендації населенню по діям у разі виникнення аварії з викидом небезпечних хімічних речовин.

На території міста Дніпропетровська розташовано 25 підприємств, які у процесі виробництва використовують небезпечні хімічні речовини. Крім того територія м. Дніпропетровськ потрапляє в зону можливого хімічного ураження у випадку виникнення аварії на ВАТ „ДніпроАзот" (м. Дніпродзержинськ), Аульській хлорпереливній станції (смт. Аули), КІІ „Запорізький титаномагнієвий комбінат" (м, Запоріжжя) та на залізничних станціях, через які здійснюється перевезення небезпечних хімічних речовин. Найбільш поширеними небезпечними речовинами є хлор та аміак.

Аміак - безбарвний газ з удушливим різким запахом схожим на запах нашатирного спирту та їдкий на. смак. Легший за повітря. При потраплянні в атмосферу димить. Температура, кипіння -33,4 °С.

При ураженні аміаком виникає серцебиття, порушення частоти пульсу, ускладнене дихання, печіння, почервоніння та свербіж шкіри, різь в очах.

Ураженого необхідно винести на свіже повітря. Рекомендовано вдихання, водяної пари, розчину ментолу в хлороформі, тепле молоко з содою або водою „боржомі". При задусі - кисень, при спазмі голосової щілини - тепло на область шиї, теплі водні інгаляції. При зупиненні дихання - штучне дихання. При потраплянні аміаку в очі - невідкладне промивання водою. При ураженні шкіри - промивання чистою водою, накладення примочки з 5% розчином оцтової або лимонної кислоти.

Хлор - зеленувато-жовтий газ з удушливим різким запахом. При виході в атмосферу димить, утворюючи з водяною парою білу хмару. Твердішає при температурі -101 °С, як наслідок навіть узимку рідкий хлор може випаровуватись. Він у 2,5 рази, важчий за повітря, тому хмара хлору буде стелитися при землі за напрямком вітру, накопичуючись у низьких ділянках поверхні (ярах, балках, низинах) та підвальних приміщеннях.

Випаровування хлору сильно руйнують слизові оболонки дихальних шляхів. Може викликати набряк легенів та опіки шкіряного покрову. Отруєння: високими концентраціями може привести до миттєвої смерті.

Ураженого необхідно винести на свіже повітря, забезпечити цілковитий спокій, якомога раніше забезпечити інгаляції киснем. При подразненні дихальних шляхів — вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, носа, та рота 2% розчином питної соди. Дати пити тепле молоко з содою або воду „боржомі", каву.

Внаслідок промислової аварії, терористичних проявів або стихійного лиха на хімічно-небезпечних об'єктах або транспорті може виникнути викид (вилив) аміаку або хлору у навколишнє середовище. Хмара забрудненого повітря буде розповсюджуватись за напрямком вітру від місця аварії та може викликати ураження людей. Якщо ви опинились в зоні дії отруйної речовини та не знаєте напрямок виходу, то максимально швидко виходьте перпендикулярно напрямку вітру, бажано на добре провітрювану ділянку місцевості.

Якщо Ви перебуваєте в приміщенні - терміново закрийте вікна та двері, відключіть електричні, нагрівальні газові прилади. Повідомте сусідів. При наявності, часу на вихід із зони хімічного зараження одягніть дітей та швидко вийдіть із зони у напрямку перпендикулярному напрямку вітру. При відсутності часу на вихід із зони зараження, або неможливості залишити приміщення необхідно закласти щілини у закритих вікнах та дверях за допомогою змоченого у воді ганчір'я. По можливості при ураженні хлором необхідно піднятися на верхні поверхи, а при ураженні аміаком необхідно перейти на нижні поверхи або підвальні приміщення.

Для захисту органів дихання можна використовувати підручні засоби: вироби із тканини змочені у воді, хутряні., ватні частини одягу, або заздалегідь виготовлені ватно-марлеві пов'язки з товщиною слою вати не менше 3-4 см. При закриванні, такими засобами органів дихання зменшується кількість аміаку при вдиханні та, як насідок, зменшується важкість ураження.

Після виходу із зони хімічного зараження, якщо Ви відчуваєте
нездужання    зверніться до медичної установи.

При наявності часу буде здійснюватись організована евакуація населення із зони можливого хімічного зараження. Населення буде оповіщуватись за допомогою радіо, телебачення, працівниками житлово-експлуатаційних підприємств та співробітниками міліції. У цьому разі необхідно уважно слухати всі повідомлення та неухильно виконувати вказівки відповідальних.

Ядерна зброя – це зброя масового ураження вибухової дії, заснована на використанні енергії, яка виділяється під час ядерних реакцій поділу або синтезу.

Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом, тобто такою кількістю тротилу в тонах, у результаті вибуху якого виділяється така ж кількість енергії, що і під час вибуху цих ядерних боєприпасів.

Знадобиться 1000 тонн тротилу, щоб вивільнити таку саму енергію, яка утворюється в результаті поділу всіх атомів у лише кількох грамах збагаченого військового урану.

Довідково: Тривалий час військо-політичне керівництво росії вдається до тактики шантажу міжнародної спільноти загрозою застосування ядерної зброї. «Основы государственной политики Российской Федерации в области ядерного сдерживания», затверджені указом президента росії №355 від 2 червня 2020 року, визначають, що рішення на застосування ядерної зброї приймається президентом росії (в. путін).

Існує широка номенклатура боєприпасів і авіаційних бомб, головних частин ракет (оперативно-тактичного, тактичного та стратегічного класу), артилерійських снарядів, мін, глибинних бомб, торпед, які можуть містити ядерні заряди.

Визначити та класифікувати конкретний тип ядерної зброї можливо лише після безпосереднього її застосування та отримання інформації від спеціалізованих підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Радіус дії ядерної зброї може становити від кількох десятків до сотень кілометрів, а потужність зарядів (авіабомби, боєголовки тактичних ракет, артилерійські боєприпаси, глибинні бомби, торпеди) зазвичай не перевищує декількох кілотонн.

Ядерні вибухи можуть спричинити значні жертви та збитки від вибуху, тепла, а найбільшу загрозу становлять радіоактивні опади, які залишаються найбільш небезпечними протягом кількох перших годин після детонації, коли вони випромінюють найвищий рівень радіації.

Але кожен можете захистити себе та свою сім’ю, знаючи, що робити, і бути готовим, якщо це станеться!

Готуйтеся ЗАЗДАЛЕГІДЬ!

Майте напоготові «тривожну валізу». Заздалегідь подбайте про запас води та їжі в герметичних ємностях так, щоб вистачило на кілька днів. Подбайте про те, аби бути на зв’язку й мати доступ до інформації, коли трапиться надзвичайна ситуація.

Якщо ядерний вибух стався:

Одним із уражаючих факторів ядерної зброї є світлове випромінювання, яке може призвести до тимчасової сліпоти, опіку рогівки та очей. Помітивши яскравий спалах, не дивіться у його бік!

1. Якщо ви перебуваєте на відкритій місцевості, лягайте на землю та спробуйте знайти найближче заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної та теплової хвилі.
2. Лягайте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань. Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла.
3. Прикрийте рот і ніс засобами захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлева пов’язка тощо) або іншим доступним способом: частиною одягу, шарфом, хусткою тощо. Підручні засоби захисту не можуть повністю захистити вас від внутрішнього опромінення, але істотно знизять негативні наслідки.
4. Вийміть всі металеві предмети та електроніку з кишень.

За першої безпечної можливості біжіть в укриття!

Головне – знайти найближче доступне укриття! Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще скористатися підвалом або іншою підземною спорудою.

1. Перед входом до укриття зніміть верхній одяг.
2. Шукайте приміщення, де немає вікон, якщо такого немає, закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори.
3. За можливості прийміть душ. Якщо немає можливості прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води! Уникайте сильного тертя шкіри.
4. Проведіть йодну профілактику.

Залишайтеся в укритті!

Залишайтеся в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не дадуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.

1. Якщо члени вашої сім’ї на момент вибуху були в іншому укритті, вони мають залишитися там, доки не буде дозволу покинути його. Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.
2. Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення. Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.
3. За можливості одягніть чистий та максимально закритий одяг.
4. Не відкривайте вікна, двері та вентиляційні отвори, не підходьте до них без нагальної потреби.
5. Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу від ДСНС, поліції, місцевих органів влади чи інших офіційних установ.

Залишайтеся на зв’язку!

Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет). За можливості знайдіть засоби зв’язку із автономним живленням (наприклад, портативний радіоприймач FM-діапазону з автономним живленням). Це може бути єдиним засобом зв’язку в надзвичайній ситуації. Слухайте подальші вказівки від ДСНС, поліції, місцевих органів влади чи інших офіційних установ.

Засоби індивідуального захисту

Під засобом індивідуального захисту слід розуміти спорядження, спроектоване та виготовлене для носіння чи тримання людиною для захисту від одного або більше ризиків для здоров’я чи безпеки людини.

Застосування засобів захисту дозволяє захиститися від світлового випромінювання ядерного вибуху і радіоактивного пилу. Найкраще цей захист може бути забезпечено на таких відстанях від епіцентру вибуху, на яких людина не зазнає важких уражень від інших уражаючих факторів ядерного вибуху.

До засобів радіаційного захисту населення та працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту у воєнний час належать:

• засоби індивідуального захисту органів дихання;
• одяг спеціальний захисний;
• респіратори;
• прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю;
• джерела живлення і засоби індикації для перелічених приладів;
• ватно-марлеві пов’язки.

До засобів індивідуального захисту органів дихання належать протигази (різних типів) та респіратори, а також найпростіші засоби – протипилові тканинні маски та ватно-марлеві пов’язки, які можуть бути виготовлені самостійно.

Протигази забезпечують надійний захист органів дихання, очей та шкіряних покровів обличчя від радіоактивних речовин, пилу, інших часток шляхом очищення (фільтрації) зараженого (забрудненого) повітря у фільтрувально-поглинальній системі.

Протигаз необхідно підбирати відповідно до індивідуальних розмірів голови, забезпечивши його щільне прилягання до обличчя. Для дітей виробляють спеціальні протигази.

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори FFP2 та FFP3, який складається із фільтрувальної напівмаски з наголовником. Напівмаска має два клапани вдиху і один − видиху. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся.

Протипилова тканинна маска складається з двох частин − корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4-5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні − для кращої фільтрації − з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпусу. Готову маску перевіряють і приміряють відповідно до висоти обличчя.

Ватно-марлева пов’язка виготовляється зі шматка марлі, посередині якої кладуть шар вати завтовшки 1-2 см. Пов’язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній − заходити за підборіддя. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.

Правила користування засобами індивідуального захисту органів дихання залежать від їх типу та різновиду.

Надійність захисту залежить не тільки від справності засобів індивідуального захисту, але й від умілого користування ним! Слід заздалегідь навчитися правил користування ЗІЗ та найпростіших методів перевірки їхньої справності.

Йодопрофілактика

Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності.

Під час ядерного вибуху може відбуватися викид радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище та, зокрема, значної кількості радіоактивних ізотопів йоду.

Внаслідок потрапляння в організм людини радіоактивних ізотопів йоду щитоподібна залоза поглинає його і зазнає опромінення. Для захисту щитоподібної залози від накопичення радіоактивних ізотопів йоду застосовуються препарати стабільного йоду – калій йодид.

Важливо! Препарати калій йодиду не захищають організм від біологічної дії інших радіонуклідів, що можуть міститись у складі радіаційного викиду.

Якщо препарат калій йодиду вводиться в організм вчасно − зменшується або нейтралізується радіаційне опромінення щитоподібної залози та знижується ризик негативних наслідків для здоров’я людини.

Прийом препарату калій йодиду одночасно з надходженням «хмари», залишається ефективним. Тому застосування цього препарату (разом з контролем харчових продуктів і води питної) є ефективною стратегією зниження радіаційного ризику несприятливих наслідків для здоров’я людей.

Максимальний ефект захисту спостерігається при завчасному або одночасному надходженні йодиду калію та радіоактивного йоду до організму людини.

Для захисту щитоподібної залози рекомендовано однократне введення значних дозувань йодиду калію (100-250 мг), яке не повинне повторюватися через ризик побічних ефектів.

Людям різного віку потрібні різні кількісні дозування йодиду калію для блокади щитоподібної залози. Чим менший вік людини (менша маса щитоподібної залози), тим менша кількість йодиду калію потрібна для блокади щитоподібної залози.

Дозування йодиду калію (таблетки):

• немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг
• діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг
• діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг
• підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг.

Фізична безпека дітей під час війни 

Правила поведінки в евакуації, на окупованих територіях і в зоні бойових дій